Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полумінь

Полумінь, -ні, ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Колудрабок, -бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Шух. І. 150, 151. Cм. оснівниця.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Нежит, -та, м. = нежид.
Обідрати, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.