Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув.
Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм!
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Пухлики, -ків, м. мн. Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.