Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды).
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна.
Зба́вити, -ся. Cм. збавляти, -ся.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Шкода й лою на лемішку.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять.
