Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями.
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги.
2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ!
Купава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку.
Парость, -ти, ж. = парост 1.
Прозористий, -а, -е. Ажурный. Вістря долітців перебивають бляху наскрізь — се прозориста бліха.
Хвилинник, -ка, м. = хвилівник.