Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
Головешка, -ки ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. І. 7., Ум. головешечка. Г. Барв. 458.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Дев'ятьсо́т чис. Девятьсотъ. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він. Св. П. Перша кн. Мус. V. 8.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай. Ном. № 11011.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.