Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вихреститися, -щуся, -стишся, гл. Принимать, принять христіанство. Вихрестився десь один жид. Грин. II. 149.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону. Харьк. г.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. І. 248.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.