Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полісюк

Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСЮК"
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати. Борз. у.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Навви́шки нар. = заввишки.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Приточити Cм. приточувати.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Росповістити Cм. росповіщати.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Чистняк, -ку, м. Раст. Stachus recta L. ЗЮЗО. І. 137. Cм. чистець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІСЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.