Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Галасайко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Джя́воронок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25.
Піхотина, -ни, м. = піхотинець. Два кінних, третій піший піхотина. АД. І. 332.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.