Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виладнати, -наю, -єш, гл. 1) Привести въ порядокъ. 2) Починить. 3) Приготовить, снарядить.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.