Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Н. п. Ум. Дзю́бка.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Котл. Ен. І. 17. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Г. Барв. 236. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Гол. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. Чуб. V. 127. 2) — ляпаса. Получить пощечину. Ном. № 3976.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Підцюкнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.