Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Бахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.