Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла.
Побілити Cм. побілити.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева.
