Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїтися

Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇТИСЯ"
Бідолака, -ки, об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. ІІІ. 232. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.