Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покачати

Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИ"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Кільконадцять числ. Сверхъ десятка. Круг сонця ходять кільконадцять планет. Дещо. Розгорює де небудь дівчина кільконадцять шагів. О. 1862. І. 74.
Мигті́ти Cм. миготати.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Опекти, -ся. Cм. опікати, -ся.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Сів, -ву, м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить. Мет. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.