Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
