Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позубцювати

Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗУБЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗУБЦЮВАТИ"
Басамання, -ня, с. Домашняя утварь, рухлядь. Чи ти вже повиносив горшки, кочерги — усе басамання, щоб мазати хату? Могил. Подол.
Відгетькатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ чего. Чим же Марко одгетькався од некрутства? Волч. у. (Лобод.).
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Гол. III. 216. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Федьк. І. 44. Ум. легіник. Ой до мене, легіники! Гол. II. 421.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Нічогенький, -а, -е. Посредственный. Подольск. г.
Печіночка, -ки, ж. Ум. отъ печінка.
Підсмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підсмикатися, -каюся(-чуся), -єшся(-чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася. Стор. МПр. 158.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Н. Вол. у. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Лебед. у. Прикро сірий. Борз. у. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. Мнж. 190. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. МВ. (О. 1862. І. 97). При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. Волч. у. 8)дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Мир. Пов. І. 158. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗУБЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.