Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позов

Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Баник, -ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Камбрат, -та, м. Товарищъ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата... Св. Л. 218.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Коханенький, -а, -е., Ум. отъ коханий.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ. Желех.
Окинути Cм. окидати.
Пересолити Cм. пересолювати.
Порипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть.  
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.