Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса.
Лу́снути Cм. лускати.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Перемежовувати, -вую, -єш, сов. в. перемежувати, -жую, -єш, гл. Перемежевывать, перемежевать.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Проможність, -ности, ж. = спроможність.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений.
