Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлущувати

Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛУЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛУЩУВАТИ"
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Допра́вити Cм. доправляти.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Лебедин, -на, м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.
Перемивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перемити, -мию, -єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила. Кв.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу. Левиц. Пов. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛУЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.