Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витяжка, -ки, ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158.
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка. Вх. Зн. 33.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула. Шевч.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать. Св. Л. 5.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.