Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном).
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Хвилюються жовті ниви житом колосистим.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.