Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Обіручки нар. = обіруч.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника.