Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной. Гол. Од. 18.
Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. ІІ. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. І. 18.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204. 2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. Гліб. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне. Котл. Н. П. 367.