Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменуватися

Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИСЯ"
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ. К. ЦН. 301.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Сідання, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола сідати.
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії. Макс. (1849). 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.