Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Відпасувати, -сую, -єш, гл. = відпасати. Одпасує живіт.
Здармува́ти, -мую, -єш, гл. Истратить попусту. Здармувати час.
Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Повитися Cм. повиватися.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки.
Розганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Під ним кінь вороний розігнався.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
