Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала.
Перепічайка, -ки, ж.
1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ.
2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Попідпірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и підперти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав.
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. як не свій хо́дить. Самъ не свой. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти.
Тичний, -а, -е. = тичковий.
Туркання, -ня, с.
1) Воркованіе горлицы, туркавки.
2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання.