Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Сажер, -ра, м. = сажотрус. Шух. І. 92.
Спамятатися, -та́юся, -єшся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Як упав, — зуби стяв, ледве спам'ятався. Чуб. V. 1081.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.