Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білогрецький, -а, -е. .? В чистім полі при долині, при широкій доріженьці лежить козаченько молоденький білогрецький. Мет. 448.
Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть. Желех.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Покрамарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть купцомъ, поторговать.
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову. Ном. 4073.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.