Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. І. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. І. 172.
Коловатиця, -ці, ж. 1) = коловатень. 2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь). Желех.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Обніжок, -жка, м. 1) = обміжок. Ном. № 10172. Упав сніжок на обніжок. Мил. 65. 2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ. О. 1861. IX. 178. Вас. 198. 3) мн. Перекладины между ножками стола или стула.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.