Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подокручувати

Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОКРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОКРУЧУВАТИ"
Вилічка, -ки, ж. Нижній брусокъ ляди (Cм.) МУЕ. III. 24.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. Н. п.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Скресити Cм. скрашати.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. І. 182. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам. АД. І. 182.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОКРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.