Висвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. висвятитися, -чуся, -тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (въ духовный санъ). Висвятився семинарист на попи.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити.
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Теслиця, -ці, ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго.
2) Плотничій топоръ.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
Шумування, -ня, с.
1) Броженіе.
2) Вспѣненье.
