Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шулий

Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛИЙ"
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. Cм. оглобля.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Дрібча́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Рк. Левиц.. Cм. дрібковий.
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
Настелити Cм. настелювати.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.