Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
На́пруго и на́пругом, нар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вас. 189. Вода напругом пішла. Вас. 212.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. МУЕ. ІІІ. 34. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко. Чуб. І. 93.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.