Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висиня, -ні, ж. = височиня. Волч. у. (Лободовск.).
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ. К. (О. 1862. ІІІ. 30).
Князь, -зя, м. 1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького. Стор. МПр. 61. 2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Ном. № 12778 Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). МУЕ. III. 128. Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! Г. Барв. 495. На білому острові живе собі... якийсь князьок. Рудч. Ск. II. 93. Ув. князюка. К. ЦН. 223.
Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
Надогну́ти, -гну́, -неш, гл. = надігнути.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Несхвалитися, -люся, -лишся, гл. Не нахвалиться. Там моя стара несхвалиться, такий добрий пан отой. Лебедин. у.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.