Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Зруб, -ба и -бу, м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 41. Kolb. І. 56. Був колодязь і такий низький зруб у тому. Грин. II. 338.
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. І. (Правда, 1868, 520).
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Харьк. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Стор. І. 188. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Переправити, -ся. Cм. переправляти, -ся.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Трьохпудовий, -а́, -е́ Трехпудовый. Трийчі на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Г. Барв. 242.