Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать.
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка.
Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко.
Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ.
Росколихувати, -хую, -єш, сов. в. росколиха́ти, -ха́ю, -єш и -колишу, -шеш, гл.
1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали.
2) — духа. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень.
Світич, -ча, м.
1) Свѣтильникъ, фонарь. В трупарні світич світить, але вже конає.
2) Подсвѣчникъ.
3) = світлач.
4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину.
5) Паникадило, церковная люстра.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Товарячий гній.