Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Заробі́тошно нар. Можно заработать, есть заработокъ. Тепер заробітошно не тільки у Харькові, але й на селі. Харьк. у.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Навсо́нні нар. Ha солнечной сторонѣ, на освѣщенномъ солнцемъ мѣстѣ. Посіяв гречку навсонні. Харьк.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить. Чуб. II. 417.
Угнічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. угніти́тися, -чуся, -тишся, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угнітився.