Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погріб

Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. Ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ"
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Патріотизм, -му, м. Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая. Вх. Уг. 262.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.