Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!» Гол. II. 237.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім. Харьк.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи). 2) Набивать, набить плотно.
Огляд, -ду, м. 1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. Кв. II. 69. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. Харьк. у. купив за три огляди. Укралъ. Мнж. 166. 2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради. Гол. II. 711.
Страховинний, -а, -е. Страшный, полный ужасовъ. Се страховинна казка для малечі. К. ЦН. 169.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.