Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видряпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. видряпатися, -паюся, -єшся, гл. Вскарабкиваться, вскарабкаться. Видряпавсь я на башту. Стор. І. 25.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Зменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи. Н. Вол. у.
Какабат, -та, м. = кабат? Лучшая кошуля, ніж какабат. Ном. № 11147.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Склюбачитися, -чуся, -чишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Склюбачится бабин пес. Вх. Уг. 267.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92. 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. Мкр. Н. 33. 5) Катиться. Точилися вози з гори. Гол. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Кв. II. 257. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. Харьк. г. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49). А тим часом розмова точиться та точиться. МВ. (КС. 1902. X. 145).