Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Відсахнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. І. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11.
Замоцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться болѣе крѣпкимъ. Тютюн замоцувався від неї (горілки). Шух. І. 36.
Недобачити, -чу, -чиш, гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.
Несперечливий, -а, -е. Уступчивый, покладистый. Я чоловік несперечливий. Нволынск. у.
Обханючити Cм. обханючувати.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.