Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є.
2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Попаски нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Отара попаски попхалась навманя. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю.
2) Осторожно. Кішка іде попаски.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть.