Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Гарбариха, -хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Мать нар. = мабуть. Лебед. у.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.