Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстрявати

Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТРЯВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТРЯВАТИ"
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401. Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971.
Казатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко. Вх. Лем. 446.
Пооброблювати, -люю, -єш, гл. = пообробляти.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354. 2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у. 3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. Ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.
Удатність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВСТРЯВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.