Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворушіння

Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРУШІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРУШІННЯ"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Гарап, -па, м. = арап.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Мерковея, -веї, ж. Раст. Senecio jacobaea. ЗЮЗО. І. 136.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Нявкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРУШІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.