Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволовщина

Поволовщина, -ни, ж. Пошлина, сборъ съ вола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОВЩИНА"
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Зави́дно нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.