Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безувірів, -рова, -ве Принадлежащій безувір'у. Cм. бузувірів.
Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Проскурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ проскура. 2) мн. Раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. І. 128.
Прохуховувати, -вую, -єш, сов. в. прохухати, -хаю, -єш, гл. = прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує. Г. Барв. 167.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.