Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ.
Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку.
Видавити Cм. видавлювати.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Менке́т, -ту, м. Манжета. Сборки на рукавахъ женской сорочки у кисти руки.
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста.