Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula.
Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Вода так через верх ллється. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. — у неводі. Верхній край невода. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. А що буря верхи позривала. На дуба зліз, на самий вершечок. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. 9) Верхъ, излишекъ. Ум. вершок, вершечок.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Лайтан, -на, м. Испорч. лейтар. Ой як крикнув проклятий Мазепа на свої лайтани: возьмить Палія Семена та забийте в кайдани.
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом.
Поїсти Cм. поїдати.
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються.
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.