Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Глибшати, -шаю, -єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. І. 450.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав. Н. Вол. у.  
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Мир. ХРВ. 63. Пальці послине. Кв.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити. Вх. Зн. 55.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
Тяти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.