Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл.
1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Погань, -ні, ж.
1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить.
2) соб. Язычники.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).
Суденечко, -ка, суде́нце, -ця, с. Ум. отъ судно.
Унапуски нар. На выпускѣ. штани́ носити внапуски. Носить панталоны не закладывая, ихъ въ голенища сапогъ.