Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Стор. II. 244. Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. Кв. II. 25. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Гол. І. 265. Лопотить у домні. Грин. II. 95. 3) Болтать безъ умолку.
Надаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надари́ти, -рю́, -риш, гл. Одарять, одарить. Сидить поруч із нею і надаря її тим щастям. Левиц. І. 515. Дарами надарити. Мет. 376. Мати Божа не возлюбила, не возлюбила, не надарила. Чуб. III. 334. Надарив Бог зайця хвостом. Ном. № 2489.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что. Вх. Уг. 258.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.  
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл. 1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. Угор. 2) Мелкая бисеринка. КС. 1884. IX. 66. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. Вх. Зн. 63. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Гол. Од. 60, 72, 73. Шух. I. 124, 125. Ум. си́ляночка.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.