Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинюхувати

Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували. ЗОЮР. І. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЮХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЮХУВАТИ"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. ІІ. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. МВ. ІІ. 105. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. Грин. І. 285. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. Уман. у. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане. Ном. стр. 303. № 458.  
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екатер. у.
Чмутовитий, -а, -е. Мастеръ на выдумки. Брехенька ся довга і тесті чмутовиті иноді дуже добре росказують її своїм зятям, як ті загостюються. Ном. № 11926.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНЮХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.