Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинен

Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЕН"
Винник, -ка, м. Винокуръ. Ви, броварники, ви, винники.... Ходіте з нами на долину Черкень погуляти. Лукаш. 37. Ум. винничок.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада! ЗОЮР. І. 4.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Тюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тю.
Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. Ном. № 827. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Шевч. 342. Одіткнув верх, устромив туди пику. Рудч. Ск. І. 182. Розпалить люльку і устромить йому в рот. Стор. І. 64. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить. Стор. І. 84.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.