Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зава́дити Cм. і заважати.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Уроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уробитися, -блюся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться чѣмъ, впачкаться во что. Хто коло чого ходить, то ся тим і уробить. Ном. № 5996.