Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побоєць

Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люде як люде, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Зви́ти, -ся. Cм. звива́ти, -ся.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Четверть, -ти, ж. 1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.