Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побенкетувати

Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕНКЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕНКЕТУВАТИ"
Випідпідьомкатися, -каюся, -єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. І. 238.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Піддячий, -чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЕНКЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.