Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пліндрувати

Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛІНДРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛІНДРУВАТИ"
Вигасити Cм. вигашувати.
Єрети́чка, -ки, ж. = єретиця. Полт.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями. Желех.
Настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.
Озимки, -ків, м. мн. 1) Весенній морозъ. 2) Порода яблокъ, сохраняющихся зимою. Вх. Уг. 255.
Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛІНДРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.