Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плеснути

Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСНУТИ"
Бахур, -ра
Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде. Конст. у.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Хорохонька, -ки, ж. Cucurbita Реро L. var. citriformis. ЗЮЗО. І. 120. Cм. хорош ка.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. І. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕСНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.