Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Обтулити Cм. обтулювати.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.
Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.