Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плескання

Плескання, -ня, с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. Cм. випліскувати 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСКАННЯ"
Бездров'я, -в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездровня, с.
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. Cм. Чміль.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Замилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Залюбоваться. Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався й за милувався: такі вони були високі, рівні, дужі. Левиц. Пов. 354.
Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Певнота, -ти, ж. = певність.
П'ятимісячний, -а, -е. Пятимѣсячный. Желех.
Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Хворяка, -ки, об. Больной, больная. Як понедужав мій товар, так я од хворяк і не одходила. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.