Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок.
Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ.
Ходка, -ки, ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі!
4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.