Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плахтина

Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зани́ти Cм. занивати.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Мурави́ний, -а, -е. Муравьиный. мурави́не ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Обгін, -го́ну, м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II, 184.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАХТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.