Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двору́чки, -чок, ж. мн.пресвятої. Раст. Orchis maculata. Лв. 100.
Кваплення, -ня, с. 1) Торопливость, поспѣшность. 2) Прельщеніе.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь. Вх. Лем. 454.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Розцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Расцѣловаться. Розцілувався, як жид на шабаші. Ном. № 11586.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.