Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакаляр, -ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. І. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. І. 231.
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Г. Барв. 372. Вихопився, як голий з маку. Ном. № 7575. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Стор. І. 17. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. К. ЧР. 357. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Стор. І. 209. Вихопився ча гору. Мир. ХРВ. 274. Дріт не вихопився з жолобця. Шух. І. 280.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ. Вх. Лем. 443.
Потаїти, -таю́, -їш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
Санувати, -ну́ю, -єш, гл. = шанувати. Гол. IV. 490.
Цибулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цибуля. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.